Я поскакав до ріки з почуттям нез'ясованим. Ніколи ще не видал я чужої землі. Границя мала для мене щось таємниче; з дитячого років подорожі були моею любимою мечтою. Довго вів я потім життя що кочує, скитаясь те по Півдні, то по Півночі, і ніколи ще не виривався з меж неосяжної Росії. Я весело в'їхав у заповітну ріку, і добрий кінь виніс мене на турецький берігся
(А. С. Пушкін. «Подорож в Арзрум»)

Туреччина — Turkiye Cumhurieti — рідка по красі й розмаїтості країна, розташована на границі Європи й Азії. Її площа 779 452 кв. км. Основна частина території Туреччини перебуває в Азії й називається Анатолія. Лише 3 відсотки території країни доводиться на Європейський континент. Туреччина — в основному гірська країна. Рівнин мало, розташовані вони на морському узбережжі в долинах рік. Із трьох сторін Туреччину обмивають моря: на півночі — Чорне, на заході — Егейське й Мармурове, на півдні — Середземне

У гірських районах Східної Анатолії температура повітря взимку часом опускається до :30° З, а на прибережних рівнинах Середземного моря — жаркий морський субтропічний клімат, там навіть вирощують фінікову пальму, цукровий очерет і банани. Населення Туреччини — приблизно 66 мільйонів чоловік, причому воно швидко росте. Столиця країни — Анкара, розташована в Центральній Анатолії, однак саме велике й відоме місто Туреччини — Стамбул, ніколи Константинополь. Він розкинувся на берегах Босфору — і в Європі, і в Азії. Стамбул в останні роки перетворився у величезний мегаполіс із населенням близько 15 мільйонів чоловік. Отут зосереджена більша частина промислового потенціалу Туреччині

Державна мова в країні — турецький. Про нього варто сказати детальніше. Він ставиться до групи тюркських мов, розповсюджених на величезній території від Балканського півострова до Східного Сибіру. Найбільш близькі до нього азербайджанські, гагаузькі мови й мова кримських татар. Однак цікавий турецька мова не стільки своїми коріннями, скільки дивної здатності ктрансформации.

Протягом декількох століть турки користувалися арабським алфавітом, незручним для турецької мови. В 1928 році був прийнятий закон про заміну його на латиницю. Латинський алфавіт настільки вдало підійшов до турецької мови, що написання турецьких слів практично не відрізняється від вимови. Однак, на цьому реформи не закінчилися. Величезні зрушення відбулися й у словнику. З перемогою національно-визвольного руху активно пішов процес по очищенню турецької мови від арабських і перських слів, що міцно закріпилися в ньому протягом століть під впливом ісламу. На зміну їм привносилися споконвічні слова з інших мов тюркських народів. Для понять, що не існували в цих мовах, придумувалися турецькі еквіваленти. Запозичили слова й з європейських мов, насамперед — із французького. Саме цікаве те, що турецька мова не відривала ці нововведення, навпаки, вони органічно в нього вливалися. У результаті, сучасні турки практично не розуміють мову, на якому в Туреччині говорили ще в тридцятих роках нашого сторіччя. Змінилася навіть назва мови. Він став називатися турецьким, на відміну від староосманского, що бытовали до початку реформ

У Туреччині — офіційно — живуть тільки турки. У дійсності там ще проживають курди, араби, вірмени, греки, лази й інші. Сам образ типового турка значно розрізняється залежно від району країни — від блондинів із блакитними очами до пекучих брюнетів з помітним носом. Близько 99 відсотків населення Туреччини сповідає іслам. Але при тім вона — світська держава. Залишається додати, що грошова одиниця країни — турецька ліра, а національне свято — День проголошення Республіки. Його святкують 29 жовтня, а встановили в 1923 році