| Велика Облога Мальти |
|
|
|
|
Ла Валетт думав, що турки будуть атакувати з південно-сходу з боку Марсашлокка, де й буде стояти їхній флот. Але він не виключав можливості атаки з північного берега в Марсамшетта, що прилягає до Великої Гавані. Для цього було дуже важливим, щоб гарнізон форту Сент-Эльмо, що захищає обидві частини гавані був добре укомплектований. Звичайно він складався з 6 Лицарів і 600 воїнів під командою пьемонтского Лицаря Луиджи Бролья. Тепер Ла Валетт послав до нього як заступник молодого Лицаря Хуана де Гуареса й ще 46 інших Лицарів, що викликалися добровольцями з різних національних підрозділів Ордена («Мов»). 13 травня прибутку 200 іспанських солдатів з тисячі, обіцяної віце-королем Сицилії. Вони також підсилили гарнізон форту. Більшість Орденських кавалерій бути відправлене в Мдину, для посилення тамтешнього гарнізону. Інший загін був посланий у цитадель на острові Гоцо. Інші загони Лицарів і мальтійських піхотинців розмістилися в Биргу, форту Сан-Анджело й форту Сент-Микаэль із можливістю підтримувати один одного відповідно силі ворожого натиску. З такою диспозицією Ла Валетт приготувався до дня битви, і той не змусив себе чекати. 18 травня 1565 р. турецька армада здалася на обрії. Форти Сан-Анджело й Сент-Эльмо зробили по трьох гарматних пострілу, що було умовним знаком, швидко повтореним із Мдины й цитаделі Гоцо, що подняли по тривозі Лицарів, військо й всі жителі, як і планував Ла Валетт. Наступні кілька годин усюди діялося повне божевілля. У Биргу й Сенглеа моряки намагалися організувати дозори, у той час як військо й Лицарі на бастіонах востаннє оглядали свою зброю й спорядження. Організовані й спокійні дії воїнів незабаром порушили численні селяни, що прибули в місто зі своїми кіньми, ослами, запасами продовольства й з домочадцями, навантаженими домашнім скарбом. І в стінах Биргу, Сенглеа й Мдины крім звичайного шуму солдатів і зброї стали лунати лементи тварин і їхніх власників. Це особливо дратувало знати в Мдине. Їх удома перебували усередині стін, і вони нікуди не збиралися відтіля йти, бажаючи ігнорувати майбутній конфлікт. Проблеми більшості населення навколо Биргу й гавані їх не хвилювали. Добре, що турки не стали висаджуватися в перший же день і дали населенню шанс утекти. Ла Валетт послав загін кавалерії уздовж берега слідом за турецьким флотом, для розвідки. Він також послав людей отруїти колодязі в Марсові. Через затоку між фортом Сан-Анджело й Сенглеа простягнули товстий ланцюг, щоб перекрити шлях для атаки з моря, але залишили для себе можливість послати невелике судно на Сицилію, повідомити віце-королеві, що напад почався, і Ла Валетт потребує допомоги більше, ніж раніше. Турки почали висадження в Марсашлокке опівдні суботи 19 травня. Вони висадили близько 3000 чел. з метою захопити худобину й продовольство. Ті, нічого не знайшовши, пройшли півтори милі до села Зейтун, де й зустріли перший загін Лицарів. Пішло зіткнення, і загін відступив, втративши перших убитих. Два Лицарі француз Адриен де ла Ривьер і португалець Бартоломеу Фарауне були полонені й перепроваджені до Мустафю Паші. Під катуванням їх запитали, де в обороні є слабке місце. Коли мучення стало нестерпним, вони сказали, що це Кастильский бастіон. Насправді, Лицарі намагалися обдурити Мустафь, оскільки Кастильский бастіон був самим укріпленим місцем. Ла Валетт відзначив, що турки були здивовані, коли не виявили нічого, крім порожньої землі. Він дійшов висновку, що вони будуть атакувати Биргу й Сенглеа й вирішив перевести всіх піхотинців із Мдины в Биргу. Він виявився прав у тім, що Мустафь Паша, якого розлютили численні сутички, кинутися в атаку на Кастильский бастіон Биргу. Мустафь Паша, привівши частину флоту до Марсамшетту, почав свою атаку 21 травня. Ла Валетт і старші Лицарі очікували атаку, вони наказали захисникам залишатися за стінами й відкривати вогонь, коли турки підійдуть на відстань пострілу. Але полчища турків, що підходили до зміцнень, зробили на молодих Лицарів величезне враження. Старі й досвідчені Лицарі вже бачили таке, але для молодих це було вперше, і багато хто з них кинулися назустріч наступаючим ордам невірних. Ла Валетт був незадоволений, але вирішив використати рішучість молодих Лицарів. Сутичка стояла кривава, але Ла Валетт не залишив їх і вислав рятуйте! загону із Сенглеа й Биргу. Бій тривав шоста година. Артилерія з бастіонів наносила туркам велика втрата, але справа вирішували удари клинків і мушкетні залпи. Коли чисельна перевага турків почав позначатися, Ла Валетт наказав своїм людям відступати. Вони втратили 21 чел. убитими й 150 пораненими, але змогли бачити сотні вбитих турків на поле бою. Успіх першого бою сильно підняв бойовий дух Лицарів і мальтийцев, що боролися разом з ними, але й сильно розлютив турок. Віддавши наказ відходити, Мустафь Паша вирішив негайно стратити його полонених Лицарів, що обдурили, а потім атакувати Мдину й осадити Биргу й Сенглеа. |
| « Пред. | След. » |
|---|
