Персія при Дарії Великому

Про події, що пішли за скоренням Єгипту, повідомляє нам уже не тільки Геродот, але й сучасний подіям офіційне джерело першого рангу - Бехистунская напис Дарія I, величезний пам'ятник в 420 рядків, написаний на трьох мовах. Приводимо витримку із цього тексту, або, вірніше, розповідь головного діяча подій: «Говорить цар Дарій: хтось, ім'ям Камбис, син Кира, з нашого роду, був тут царем. Цей Камбис мав брата, по імені Бардия, від одного батька й однієї матері. Камбис убив цього Бардию. Коли Камбис умертвив Бардию, народу було невідомо, що Бардия вбито. Потім Камбис пішов у Єгипет. Коли Камбис пішов у Єгипет, народ обурився, неправда поширилася в країні, як у Персії, так і в Мідії, так само як і в інших країнах. Була людина, маг, по імені Гаумата, що обурилося в Пишиявада, у гори Аракадриш; відтіля він почав бунт. У місяці виякне, 14 числа (11 березня 522 р. до н.е.) він обурився. Народу він брехав, говорячи: «Я - Бардия, син Кира, брат Камбиса». Тоді весь народ відпав від Камбиса до нього, і Персія, і Мідія, та інші країни. Він захопив владу; це було 9 гармапада (2 квітня). Тоді Камбис умер, умертвив себе... Ця влада, що маг Гаумата вивергнув у Камбиса, издревле належала нашому роду. Потім Гаумата відняв у Камбиса й Персію, і Мідію, та інші країни; він привласнив їх собі й став царем. Не було ні однієї людини, ні перса, ні мидянина, ні з нашого роду, який би відняв владу в цього мага Гауматы. Люди досить боялися його: він міг стратити багатьох людей, які ніколи знали Бардию, «щоб вони не довідалися, що я не Бардия, син Кира». Ніхто не насмілювався що-небудь сказати про Гаумате-маге, поки я не прибув. Тоді я помолился Ахурамазді про допомогу. Ахурамазда послав мені допомога. У місяці багаядише, 10 числа (29 вересня 522 р. до н.е.), я, з деякими людьми, погубив цього Гаумату і його знатнейших прихильників. Є міцність Сикаяуватиш, в області, іменованої Нисая, у Мідії, - там погубив я його й вивергнув у нього влада. Волею Ахурамазди я став царем; Ахурамазда вручив мені царство. Влада, відняту в нашого роду, я повернув і поставив її на належне місце, як було раніше. Храми, зруйновані магом, я відновив, народу вигони, череди й житла - будинку, відняті Гауматой, я повернув. Я повернув народу його колишнє положення, як у Персії, так і в Мідії, так і в інших країнах. Я повернув, що було віднято. Волею Ахурамазди я все це зробив. Я трудився, щоб повернути нашому будинку його колишнє положення, як було издревле, я намагався (продовжувати) з волі Ахурамазди, як якби Гаумата не усував нашого будинку». Таке виклад офіційного документа. Приблизно сімдесят років через Геродот записав звістку про цей переворот у тім виді, у якому воно ходило тоді по Азії, а може бути, і відповідно до передачі Зопира, правнука учасника події - одного із семи вельмож, сподвижників Дарія. Згодом Ктесий повідомив ще одну версію, ще більш далеку. Геродот (III, 61 - 87) самозванцем називає теж мага, одного із двох братів, залишених Камбисом для керування палацом і колишніх у числі досить деяких, що знали про вбивство Бардін. Самозванець також називався Бардией (у Геродота - Смердис) і був схожий на нього особою; брат його Патизиф був головним винуватцем бунту; він посадив Лжебардию на престол і розіслав усюди глашатаїв, особливо до військ, з наказом присягати самозванцеві. Слухи вже дійшли до Камбиса («бачив віщий сон»), що рушив назад і перебував у якихось сірійських Экбатанах (може бути, Хамате), де йому було нібито передвіщене знайти собі смерть. І сюди з'явилися глашатаї від імені самозванця. Камбис допытывается в Прексаспа, якому було доручено вбити Бардию, потім ловить глашатая, і від нього довідається, що він самого Бардии не видал, а посланий Патизифом. Прексасп і Камбис догадуються, у чому справа. Камбис люто підхоплюється на коня, щоб їхати в Сузы, але при цьому ранить себе в стегно й через двадцять днів умирає. У цій розповіді багато чого цілком збігається з документальними даними. І в Бехистунской напису й у Геродота Лжебардия названий магом; і там, і тут справа починається під час єгипетського походу Камбиса, що по обох джерелах «сам убиває себе» (по Геродоту, ненавмисно, але й напис не дає більше точних вказівок). Убивство Бардии обидва джерела вважають таємним. Дарій цілком міг назвати себе головним винуватцем загибелі самозванця, тому що й у Геродота він наполіг на рішучих діях «після того, як прибув». Слова «з деякими людьми» можуть указувати на змову, а дати Бехистунской напису дають майже рівно сім місяців царювання Лжебардии. Нарешті, підкреслення індійського походження мага й характеристика смути як мидийской реакції проти перського панування, що суперечать даним напису, що говорить про появу його в Персиде й визнанні з боку персів, може знаходити собі пояснення як у тім, що сам Геродот називає магів у числі індійських племен, так і в тім, що, відповідно до напису, самозванець ииел резиденцію й знайшов свою сиерть у міцності індійської області Нисайя. Гарна поінформованість Геродота, що дає нам право, при відомій обережності, користуватися його живою розповіддю, як дополнениеи до офіційного літопису, знайшла собі у свій час оцінку й пояснення в статті Уэллса, що доводить, що своїми відомостями грецький історик зобов'язаний перебіжчикові Зопиру, правнукові Мегабиза, учасника змови. Цей Зопир, оселившись в Афінах, ділився з Геродотом відомостями з переказів свого роду, що належав до числа найбільш знатних і близьких до двору, а тому міг повідомити й багато подробиць, відомі при дворі.

 

« Пред.		След. »