Напевно багато хто з нас чули про підземні ходи під містами Київської Русі. Відомо, що такі ходи будувалися як притулок від ворожих військ. Найбільше ходів було побудовано в часи конфліктів Русі з Османською Імперією й татаро-монголами
Саме такими ходами багата Житомирська область, що на Україні. Найбільше їх у самому Житомирі й у м. Бердичеві Житомирської обл.
Але унікальність житомирських підземних ходів полягає в тому, що споконвічно вони будувалися як підземні міста. Да-да....міста. У такім підземному місті було все: церква, широкі підземні вулиці, сховища продуктів і різного начиння. Вобщем усе, що було необхідно для життя людини
Існує багато легенд: одна з них говорить, що в підземних ходах під Житомиром є церква, у якій зберігається бібліотека Ярослава Мудрого. Цю бібліотеку привезли з Києва до того, як столицю Русі спалили татаро-монголи в 1242 році
Особливо розвинена мережа підземних ходів під Замковою горою й площею Перемоги. А хто був у Житомирі, той знає, що це самий центр міста. Далеко не всі знають у Житомирі оходах.
Ті, хто досліджував житомирські підземелля розповідають, що ходи будувалися паралельно до наземних вулиць і при чому в 3 рівні
У ходах чимало пасток

Наприклад:
1. Підвішена колода. Угорі під зводом висить колода, загострене до низу. Спелеологи розповідали, що не могли зрозуміти, як пастка спрацьовує. Коли вони вийшли на 100 м, те почули гуркіт. Повернулися й побачили упалу колоду
2. Чортове колесо. Уявіть собі підземний хід у вигляді кола, до нього під кутом примикає прохід від основного підземного ходу. Людина, потрапляючи в цю пастку, постійно ходить по колу. Для того щоб вибратися із цього чортового колеса, необхідно руками рухатися уздовж стіни, тому що, з огляду на висвітлення від смолоскипа або ліхтаря, очами вихід неможливо побачити. 
3. Труба. Із приміщення в приміщення веде лаз. З кожним пройденим приміщенням лаз зменшується, так так, що людина там застряет і без допомоги не може вилізти. 
4. Дурман. Нібито були приміщення з дурманним повітрям, якщо туди попадала людина, то залишався там, тому що був сп'янений повітрям. 

Таких пасток у ходах існує дуже велике колличество.
У підземелля до нашого часу збереглося кілька входів. Один з них розташований за старим костьолом. Раніше, у часи Союзу, там скапливалось велике колличество спелеологів і "аматорів подивитися". Але після того, як у тім місці втратилися двоє юнаків, той вхід наглухо замурували й зараз про нього ніхто нічого не знає за винятком кількох людей, які займаються дослідженнями підземного Житомира на професійному рівні.

Зараз у бібліотеці міста Житомира доступні газети 1990-х років випуску, де висвітлювалися дослідження різних експедицій. От уривок однієї з них:

15 липня 1990 г.
Газета «Житомирський вісник» організовує експедицію під землю. Для цього формується група спелеологів
Житомирянин С.В.Собчук повідомляє, що ще в 1914 році комісія в складі військових вивчала житомирські підземні ходи, був складений відповідний звіт, що потім зник з архіву при загадкових обставинах
Також пригадується пророцтво сорока шести літньої давнини одного з житомирян, що затверджував, що повинен зробити «підземне» відкриття, що приголомшить земляків. Але дуже незабаром він загинув при нез'ясованих обставинах
Пригадуються факти, що під час Великої Вітчизняної війни в одному з підземних ходів житомиряны ховалися під час бомбардувань і облав, які проводили окупанти. Ще одним підземним входом скористалися полонені для втечі з колишньої в'язниці (по вул. Черняховского).
Також Собчук С.В. повідомляє, що неодноразово вже був у підземелля, бачив на стінах загадкові умовні позначки у вигляді стрілок. Зустрічалися обривки старих дореволюційних газет, стародавня зброя. Не виключає, що там робили схованки для скарбів

31 серпня 1990 р. – 28 вересня 1990 г.
На 64 метра поглибилися спелеологи за півтора місяця в завали підземелля. Підземні коридори шириною приблизно 110 див з нішами однакового розміру, які розміщені на однаковій відстані
Для житомирських підземних ходів характерні наступні будівельні елементи: цегельна кладка зі зводами, ніші, воздухоотводы, тупики
Стіни в основному кам'яні, але є й із глини
Збільшується кількість трофеїв. В основному це речі з міді, бронзи, скла, минулого й позаминулого століть, які викликають великий археологічний інтерес

14 грудня 1990 г.
Больше півроку працює експедиція «Житомирського вісника» над вивченням підземних ходів Житомира. У складі групи: працівники, військовослужбовці, студенти. Є свій доктор. Всі учасники мають досвід підземних робіт
Початок був удалим. У перші дні було відкрито кілька ходів, де знайшли багато знахідок, які мають історичну цінність: аптечні флакони кустарного виробництва, пляшки з конусом на дні, глечики, бронзов і мідні замокла й тарілка, вилка, залишки прикраси з ікон. Фахівці із краєзнавчого музею підтвердили, що всі знахідки ставляться до ХVIII-XIX ст.
На 7-метровій глибині почалися обвали. Без спеціального устаткування йти далі було небезпечно. Тимчасово роботи були припинені. Випадок звів групу з людиною, який у дитинстві один чернець – колишній в'язень Соловков – навчив мистецтва під землею, розповів про забуте спорядження, яким користувалися наші предки. Частина із цього арсеналу було взято на озброєння й, заручати підтримкою рятувальних служб, спелеологи продовжили працювати…