| Міста Болгарії: Софія |
|
|
|
|
Ще в III тис. до н.е. на місці Софії існувало поселення. Так що Софії біля п'яти тисяч років. В I тис. до н.е. тут жило фракийское плем'я сердов, що заснувало місто Сердика. Але в IV в. місто було зруйновано Пилипом II Македонським. На рубежі I-II вв. н.е. римський імператор Траян дав Сердике своє родове ім'я — Ульпия. В III в. н.е. Ульпия стала головним містом римської провінції Дакии. В IV в. імператор Костянтин Великий говорив про нього: «Сердика — мій Рим», і навіть збирався перенести в неї столицю Римської імперії. Пам'ятників архітектури фракийской і римської пори в Софії уцелело небагато. В IV в. римська Ульпия-Сердика була зруйнована готами, а в V в. — гунами. При імператорі Юстиніанові місто було відновлено. Нинішня своя назва — Софія — місто одержала приблизно в 1382 році. В епоху Середньовіччя тут побували й печеніги, і серби, і угорці, і лицарі-хрестоносці Фрідріха Барбароссы. В 1880 році Софія стала столицею Болгарії. Багата історія міста не могла не залишити численних нагадувань про себе. Софія вражає чисельністю й красою архітектурних і історичних пам'ятників. Один з найдавніших пам'ятників Болгарії — собор Святої Софії — один з головних християнських храмів. По імені цього храму болгарська столиця й одержала свою нинішню назву. За свою довгу історію собор не раз руйнувався й відновлювався. Був споруджений ще в римські часи, в VI-VII вв. Раніше на місці собору стояли дві церкви, зруйновані при навалі готів і гунів. Підлоги обох маленьких церков були выложены мозаїкою, що частково збереглася дотепер. Собор Святої Софії — унікальне архітектурне спорудження. Храм являє собою трехнефную купольну базиліку, хрестоподібну в плані, що дуже незвичайно для настільки раннього періоду. Будинок увінчаний плоским куполом. Підвальна частина призначалася для поховань. Після всіх перипетій історії древнього внутрішнього оздоблення не збереглося. Біля Софійського собору встановлений пам'ятник болгарському просвітителеві XVIII в. Паисию Хиландарскому. Самий знаменитий храм Софії — собор Олександра Невського. Символ звільнення від османського ярма. Спорудять на згадку російських солдатів, що впали в боях за звільнення Болгарії. Архітектор — А.Н. Помаранч. Будівництво почалося в 1912 році й тривало вісім років. Собор спорудять на самім видному місці в центрі Софії. Висота храму — 50 м 52 див, площа — 2 600 м2. Складний із граніту й білого каменю й прикрашений скульптурно-декоративними елементами: карнизами, фризами, колонами й т.д. Так само в оздобленні храму присутні елементи російського церковного зодчества. Над прикрасою собору трудилися такі художники як У Васнецов, М. Мясоєдов, А Кисельов, Д. Киплиг, А. Митов, С. Іванов і інші. Усього вони створили близько 400 добутків. Крім цих двох чудових соборів на центральній площі Софії, площі Олександра Невського, розташований будинок бібліотеки імені Кирила й Методія. Це найбільше в Болгарії книгосховище, що нараховує більше 1800 рукописних і стародруків. Перед бібліотекою встановлений пам'ятник Кирилові й Методієві До сходу від Софійського собору розташовується невеликий затишний парк, у центрі якого піднімається так званий Докторський пам'ятник, присвячений російським військовослужбовцям — лікарям і іншим медичним працівникам, що загинули в російсько-турецьку війну 1877-1878 р. Пам'ятник створений по проекті архітектора А. И. Томишко італійцем Луиджи Фарабоско в 1882-1884 р. Багата пам'ятниками й площа Олександра Батенберга. Тут розташовується церква Св. Миколи, або Російська церква. Храм зведений в 1912-12914 р. під керівництвом архітектора Преображенський і присвячений російським воїнам, що впали під час Російсько-турецької війни. Так само, на цій площі перебуває колишній царський палац. У часи турецького панування тут був конак — адміністративний будинок, резиденція турецького правителя. Зараз тут перебуває Національна картинна галерея й Етнографічний музей. Церква Св. Георгія — найбільш значний пам'ятник, що дійшов до нас, древньої Сердики. За свою полуторатысячелетнюю історію цей будинок неодноразово перебудовувався й міняв своє призначення. Спочатку це був мавзолей, потім лазня. Із прийняттям християнства воно було перетворено в баптистерій (крещальню), а згодом у звичайну церкву. На початку XVI в. турки влаштували в ній мечеть. Сьогодні церква славиться своїми чудовими фресками. Тому що в часи османського панування заборонялося будувати християнські церкви, люди змушені були будувати непримітні храми без куполів і веж. Прикладом такої архітектури служать три збережені в Софії церкви XV-XVI вв.: Св. Петки, Св. Параскєви Самарджийской і Св. Миколи. Зовні ці будинки зовсім непримітні, але усередині вони багато прикрашені стародавніми іконами, різьбленими іконостасами й древніми розписами. При турках у Болгарії побудовано багато мечетей. У Софії було 15 великих мечетей, але залишилося тільки три. З них лише одна збереглася до наших днів майже в первісному виді — Баня-баши-мечеть. Поруч із мечеттю перебуває мінеральне джерело. Різнобарвні кахлі прикрашають стіни Мінеральної лазні. Перед будинком у скверику б'ють фонтанчики гарячої мінеральної води, що володіє лікувальною дією. На рубежі XIX-XX вв. безліч будинків у Софії було споруджено по проектах австрійських архітекторів. Наприклад, архітектори Герман Хельмер і Фердинанд Фельнер створили в 1907 році проект Національного театру імені Івана Вазова. З тих пор будинок неодноразово перебудовувався, але зміни не спотворили його неокласичний вигляд. Софія славиться не тільки історичними пам'ятниками, але й своїми музеями. У столиці їх налічується більше двадцяти. Варто відвідати Археологічний музей, Національну художню галерею, Церковний археологічний^-археологічний-історико-археологічний музей. Можна побувати в Галереї Союзу болгарських художників. Тут на декількох поверхах представлені основні напрямки сучасного мистецтва, насамперед — живопису. Із центра столиці ходять екскурсійні автобуси в пригород Софії, де перебуває одна з головних культурно-історичних визначних пам'яток Болгарії — Боянская церква, включена ЮНЕСКО в число пам'ятників всесвітнього культурного значення. Так само можна відвідати Гору Витоша. |
| « Пред. | След. » |
|---|





