Ель^-Гізу (Гізу, Гизех) — місто у Верхньому Єгипті, на левом (західному) бережу Нила, навпроти Каїра, південно-західний пригород Каїра. Фактично злився зі столицею. Адміністративний центр мухафазы Ель^-Гізу. Третій по чисельності населення після Каїра й Олександрії — 1,9 млн. жителів (1986 р.). Центр туризму. Колись тут була мамлюкская міцність, чудові палаци, що служили літньою резиденцією мамлюкам. Від старого міста залишилися тільки руїни. Через Ніл перекинуть чудовий міст. У залах колишнього палацу віце-короля розміщається музей Єгипетських стародавностей, перенесений сюди в 1890 р. з Булака.

У центрі міста Эль-Гизы, на острові Якоба, в «Селу фараонів» можна познайомитися з повсякденним життям Древнього Єгипту. Більше 100 службовців в історичних костюмах зайняті традиційними роботами. У первозданному виді коштують будинку знаті й селян. По «каналі міфології» човна роблять плавання від династії до династії повз храм зі священним озером серед пишного ландшафту з фініковими пальмами й лотосами. Тут же встановлена точна копія гробниці Тутанхамона з Доліни фараонів.

Біля Эль-Гизы на плато Кафр ас-самман на краю Лівійської пустелі зберігся величний комплекс пірамід-гробниць фараонів IV династії (кінець XXVIII — XXVII вв. до н.е.) Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) і Микерина (Менкаура), споруджений у першій половині 3 тис. до н.е. Древні єгиптяни думали, що саме там перебуває вхід у царство мертвих, «прекрасний захід». Спорудження в Гіз^-Гізові-гізу-ель^-гізі своєю грандіозністю вражали уяву вже в стародавності й зараховувалися елліністичною літературою до «семи чудес світла», а арабське прислів'я говорить: «Геть усе боїться часу, але час боїться пірамід».

Сама грандіозна з пірамід — Більша піраміда або піраміда Хеопса (Хуфу) (архітектор Хемиун, XXVII в. до н.е.) — у стародавності досягала 146,6 м, у цей час верхня частина піраміди зруйнована й нинішня її висота становить 137 м, сторона підстави 227,5 м. На будівництво Великої піраміди пішло 2,3 млн. кам'яних блоків середньою вагою 2,5 т кожного. У часи Хеопса грані піраміди були облицьовані відполірованими плитами з білого вапняку, які потім були використані на будівництво палаців мамлюкских султанів і спорудження будинків у Каїрі.

На південній стороні піраміди Хеопса перебуває спорудження, за формою напоминающее корабель. Це так звана Сонячна тура — одна з п'яти, на яких Хеопс повинен був відправитися в потойбічний мир. Ця тура довжиною 43,6 м, розібрана на 1224 частині, була виявлена при розкопках в 1954 р. Вона була побудована з кедра без єдиного цвяха й, як свідчать збережені на ній сліди мулу, перед смертю Хеопса ще плавала по Нилові. До південно-заходу від Великої піраміди на плато (і тому здається вище, хоча в дійсності вона нижче піраміди Хеопса) розташована піраміда Хефрена (Хафра), сина Хеопса. Висота піраміди Хефрена 143,5 м (136,5 м), сторона підстави 215,25 м. Це єдина піраміда, на вершині якої збереглася частина первісного облицювання.

Менша з пірамід Гизы — піраміда Микерина (Менкаура), онука Хеопса, крайня із західної сторони. Висота піраміди Микерина 62 м (спочатку 66,5 м), сторона підстави 108,4 м, тобто приблизно вдвічі нижче й менше піраміди Хефрена. Чимала частина матеріалів із цієї піраміди пішла на виготовлення каїрської цитаделі, тому вона збереглася гірше інших. До півдня від піраміди вишикувалися в ряд три маленькі напівзруйновані піраміди.

Всі піраміди точно зорієнтовані по сторонах світу, розрахунок кутів нахилу граней зовсім бездоганний. У піраміді Хеопса кут нахилу такий, що висота піраміди дорівнює радіусу уявлюваної окружності, у яку вписане підстава піраміди. До кожної піраміди зі сходу примикав заупокійний храм, що з'єднувався проходом з меншим (нижнім) храмом у долині. У нижнього храму піраміди Хефрена (Хафра) перебуває висічений зі скелі «Великий сфінкс», що по-арабски називається Абу эль-хол («батько безмовності»), — фантастична істота з тулубом лева (символ мужності) і портретною головою фараона Хефрена. Між лабетами гігантської фігури висотою 20 м і довжиною 73 м коштує стела Тутмоса IV. По переказі, що принц один раз задрімав тут і побачив у сні, як його будуть вінчати короною Верхнього й Нижнього Єгипту, якщо він захистить сфінкса від піску. Тутмос так і надійшов, і сон його став явою. У величезних лабетів сфінкса притулився маленький храм, у цей час повністю зруйнований. Великий сфінкс у Гізі — самий древній з єгипетських сфінксів, які відігравали роль стражів священних місць. Сфінкс (мамлюкские солдати отстрелили йому ніс) доставляє чимало турбот сучасним археологам. Висхідні ґрунтові води розмивають пористий матеріал зсередини, а зовні камінь руйнують промислові викиди, зимова вогкість і суха літня спека.

На поле пірамід розташований також некрополь, що містить понад 7 тис. поховання знатних єгиптян часу II-VI династій. Уздовж усього скелястого плато, на якому коштують піраміди Гизы, розташовані численні поховання стражів некрополя, вельмож і наближених трьох фараонів IV династії — будівельників пірамід. До теперішнього часу відомо про існування близько 80 єгипетських пірамід. Всі вони розташовані в некрополях — древніх містах мертвих, які розкинулися на західному березі Нила, тому що по поданню древніх єгиптян, саме на заході лежить країна мертвих, куди опускається тура бога сонця Ра.

Розкопки ведуться з XIX в. Поховання Гизы дають багатий матеріал для вивчення виробництва, соціального життя й культури Єгипту часу Древнього царства (близько 2800 — близько 2250 р. до н.е.). У ряді гробниць знайдені предмети заупокійного культу й моделі домашнього начиння, знарядь праці й зброї. В одній з них набір кремінних ножів, що вживалися поряд із бронзовими. Зібрано безліч гончарних виробів різних типів, а також добутку скульптури. У деяких гробницях виявлені прекрасні барельєфи зі сценами з життя похованих, а також ієрогліфічної написи. Забиратися на піраміди з деяких пор заборонено; відомо, що більшість нещасних випадків відбувається при спуску. Щовечора «звукосветовое шоу» у пірамід демонструє етапи історії Єгипту