Кіпр: історія й культура

Історія Найдавніша історія острова сходить до VII тисячоріччя до нашої ери. Від перших поселенців Кіпру на кам'яних брилах залишилися таємничі написи, які дотепер не розшифровані. На початку II тисячоріччя до нашої ери на острові з'явилися греки. Вони заснували на Кіпрі багаті міста–царства по моделі давньогрецького міста Микены, принеся із собою грецьку релігію й грецький спосіб життя. Грецька державна форма пристрою проіснувала на Кіпрі до епохи римлян. Назва острова походить від латинського кореня «cuprum» — мідь. Незліченні природні багатства — покладу міді й заліза, запаси смарагдів, кипарисові й кедрові ліси, гаї маслинових дерев і плантації цукрового очерету, дивовижні фрукти й овочі завжди робили Кіпр ласим шматочком для іноземців. До нашої ери єгиптяни, финикийцы, ассирийцы й перси по черзі встановлювали своє панування на Кіпрі, поэтично називаючи його «країною призахідного сонця». Олександр Македонський остаточно звільнив острів від загарбників, але після розпаду його імперії Кіпр став провінцією імперії птолемеевского Єгипту, а пізніше, з 58 року до нашої ери перейшов до римлянам. В 330 році нашої ери, після розпаду Римської імперії, острів став частиною Візантії. З тих пор Кіпр розділяє долю грецького православного миру У період хрестових походів Кіпр був завойований Ричардом Левине Серце на шляху до Священної землі. Ричард передав його лицарському ордену Тамплієрів, а ті, у свою чергу, — Луизиньянам із Франції, які заснували на острові королівство по західному феодальному зразку (1192–1489 роки). Остання королева цього королівства передала права володіння островом Венеціанській Республіці. В 1571 році острів був захоплений турками й перейшов у владу Османської імперії. Під владою турків Кіпр перебував більше трьох сторіч В 1878 році Туреччина надала Кіпр Великобританії в обмін на обіцяну їй допомога у випадку війни з Росією. До 1959 року Кіпр був англійською колонією. 16 серпня 1960 року, після визвольної боротьби греко–кіпріотів, Кіпр проголошений незалежною державою — Республікою. Першим президентом острівної республіки став архієпископ Макариос. У липні 1974 року грецька військова хунта підняла збройний заколот проти уряду Макариоса. Моментом скористалася Туреччина. Під приводом захисту турок–кіпріотів вона окупувала 37% території Кіпру, які незаконно втримує дотепер. Більше двадцяти років Республіка Кіпр розколотий турецькими військами: на півночі живуть турки, а на півдні — греки. Між територіями на 180 км простягнулася «зелена лінія», уздовж якого несуть службу війська ООН. Культура Завдяки складній історичній долі Кіпр став осередком різних культур і цивілізацій, кожна з них внесла свій внесок у формування самобутнього національного вигляду Кіпру. Тут можна побачити залишки поселень кам'яного віку, грецькі гимнасии й храми, римські вілли й театри, візантійські храми й монастирі, замки хрестоносців і венеціанські фортеці, готичні собори й турецькі мечеті. Проведені на Кіпрі дослідження археологів дозволили відкрити цілий ряд поселень перших мешканців острова в епоху неоліту. Найдавніше з них (6800 рік до нашої ери) перебуває в 60 км юго–на захід Нікосії, неподалік від сучасного села Хирокития. По достатку знахідок поселення є самим унікальним пам'ятником епохи неоліту. Тут виявленое понад ст ульеобразных житла з конічною покрівлею Богатый матеріал для вивчення життя на Кіпрі в бронзове століття (2600–1000 роки до нашої ери) виявлений при розкопках численних некрополів. Найцікавіший пам'ятник епохи бронзи — некрополь Вунус (III тисячоріччя до нашої ери) у селища Беллапайс на півночі Кіпру. Могили некрополя являють собою висічені в скелі круглі камери. До періоду пізньої бронзи (1600–1000 роки до нашої ери) відносять цілий ряд знахідок у сучасного селища Энгоми, неподалік від Фамагусты. Тут розкопана значна частина городища Энгоми, що було столицею Кіпру в XVI–XII століттях до нашої ери й носившего назву Аласия. Біля сучасного селища Вуни в северо–західної частини острова розкопаний один з найцікавіших архітектурних комплексів античного Кіпру — палац середини I тисячоріччя до нашої ери, періоду боротьби кіпріотів проти перських царів. Палац складається з парадних і житлових приміщень, вестибюля, декількох святилищ, кухонних приміщень, лазень, комор і великого двору, із трьох сторін оточеного колонадою портиків На юго–заході острова, у села Кукля, де розташовувався Старий Пафос — столиця Кіпру в V столітті до нашої ери — виявлене знамените святилище Афродіти. Правда, від цього пам'ятника кіпрської сакральної архітектури збереглися лише руїни фундаментів і окремі архітектурні фрагменти. Багатство Пафосу, що досяг найвищого розквіту в римський період, наочно демонструє «вілла Диониса» (III століття нашої ери). Це великий комплекс римської міської вілли. Назва вілла одержала завдяки виявленим у ній чудовим напольным мозаїкам, що зображують сцени з життя грецького бога Диониса. Неподалік від Пафосского порту був виявлений «будинок Тесея» — залишки фундаментів великого палацу, що мав анфілади просторих житлових і парадних приміщень, підлоги яких були прикрашені мозаїчними панно зі шматочків різнобарвного каменю. Будинок названий по чудовій мозаїці, що одержала широку популярність, що зображує сутичку Тесея Сминотавром. У декількох кілометрах на схід Старого Пафосу виявлені залишки святилища Аполлона Гилата (VIII століття до нашої ери). Тут перебували обрамлені колонадами культові будинки, приміщення для прочан і палестра, у якій проводилися спортивні змагання на честь Аполлона. У двох кілометрах на схід від святилища Аполлона на морському узбережжі розкопані руїни Куриона, одного з найдавніших кіпрських міст. Життя почалося тут у микенскую епоху, але розквіту місто досягло в римський період. Зберігся театр Куриона, що вмится 3500 глядачів. Тут щоліта влаштовуються подання античних трагедій і комедій Численні пам'ятники античної культури виявлені в Саламине, що в IV–VII століттях нашої ери була столицею Кіпру, а в I тисячоріччі до нашої ери — великим центром кіпрської торгівлі зі Сходом. Деякі спорудження в Саламине вчені відносять уже до ранньохристиянського часу. Тут, зокрема, розкопані фундаменти самої древньої на Кіпрі християнської базиліки IV століття й «гробниця Св. Катерини» у Саламинском некрополі.

 

« Пред.		След. »