Пробежавший під веселкою

У Гупты стрибають чортики у вузьких очах, і особа в нього лукаве, кругле, і сам він міцний, з нечутною ходою жителя гір. Із цим молодим непальцем я познайомився в одній родині в Делі. Йому було цікаво довідатися про нашу країну, з якої він знаком лише понаслышке. Гупта мовчачи качав головою — погоджувався начебто, а недовірливе вираження особи говорило, що він ніяк не може зрозуміти багато простих істин нашого життя Коли Гупта згадує про своє село Куанча в підніжжя Гімалаїв, сміхотливі іскорки в очах гаснуть, і особа стає сумним. Його батьківщина далеко в Непалі, туди з Делі треба їхати не один день поїздом, потім автобусом, а там уже рукою подати — усього те два дні пішки знайомими тропами. Його будинок з дикого каменю, критий рисовою соломою, коштує недалеко від ріки Сетианчал. З порога видні сніжні вершини Гімалаїв, заховані по ранках у пухкі хмари. Прокинувшись, Гупта першою справою квапиться до ріки. Вода в Сетианчале швидка, холодна — біжить із гір Він набирає повний глечик прозорої (не те що з мутного Гангу) води для чаю. У мідний чайник кладе заварку з одинадцяти трав, зібраних його бабкою в лісі й передгірних лугах. Чай солодкий, зігріває груди, можна тепер відправлятися на лов риби. Не встигнеш закинути мережу, як вона тяжчає, і от уже на березі б'ється сріблиста живаючи купа. День Гупты довгий. Ще до рибного лову він відкриває ворота й виганяє овець знадвору на пасовище. У численної родини Бахадуров хоч трохи овець є. Не в усіх у селі власна худоба, а в них ще свій город, де ростуть картопля й овочі, зріють банани, манго, папайя. Але сьогодні Гупта допомагає братам і сестрам чистити канавки для підведення води до рисової ділянки. Мокрий, що перемазався в глині, він з ходу кидається в чисті води ріки. Вода холодна, занурився й відразу назад, а в голові проносяться смутні думки, що кінчається його привільне життя в селі Гупту вирішили послати в школу... До вечора, коли сонце відмінюється до обрію й спадає денний жар, Гупта із друзями мчиться наперегони за село. Там, у поле, уриті в землю, піднімаються чотири бамбукових стовбури, зв'язаних попарно хрест навхрест. На цьому перекрестии між стовбурами укріплена поперечина, укутана в солому, з якої звисають мотузки гойдалок. Гупта з розгону стрибає босими ногами на дошку, чіпко впивається в мотузки, що було сил присідає, набираючи швидкість. І от уже гігантським маятником він летить над землею, урівень із вершинами гір, а внизу захоплено дивляться дівчинки й миготять даху будинків У день від'їзду в школу через ріку перекинувся високий звід веселки. Гупта побіг на берег постояти під ним, мати говорить, що це приносить людині щастя. Гупте все здавалося, що його щастя ще спереду. Однак стати вченим людиною, закінчити школу йому не вдалося. Родині не прокормитися сільським городом, потрібні на покупки гроші, виходить, потрібно йти в місто на заробітки. Так ще за час навчання Гупту посватали. Цю дівчинку по імені Динаути він і раніше зустрічав на сільських вулицях по ранках, коли виганяв худобу, або в поле, де молотили снопи. Свата вибрали з далеких родичів, шановного в селі людини. — Він умів багато й добре говорити, знав свою справу, — сказав мені Гупта. Сват звів для розмови батьків двох сторін. Тоді ще був живий батько Гупты. Під час першої розмови випливало з'ясувати всі можливості такого шлюбу, обговорити достоїнства й недоліки майбутньої пари. Наречена була з великої родини. Це не виходить, що в родині просто багато народу. — Це коли все родичі — бабусі, батьки, сестри, зв'язані один з одним спорідненням по чоловічій лінії, — живуть під одним дахом, — розповідає Гупта. — Будинком керує глава роду, найстарший. Він розпоряджається грішми — всі заробітки родичів складає разом, оплачує витрати. У такій родині завжди найдуться няньки малятам, вона опікує старих і хворих; словом, труднощі й лиха переборюють спільно. Лінуватися в родині не вдається нікому вона швидко виявляє ледарів і карає їх. Отут можна не турбуватися; усім у селі було відомо, що моя Динаути старанно й працьовита. Батьки довго обговорювали якості нареченого й нареченої: чи вміє Гупта стригти овець і обробляти землю, чи добре Динаути пече хліб і чи красиво вишиває. Але, головне, чи підходять вони друг для друга, а це повинен визначити по зірках астролог у найближчому містечку. Нарешті, з'ясувавши можливість такого шлюбу, призначили день весілля... Так Гупта Бахадур женився й, щоб годувати родину, кинув школу й виїхав на заробітки в Індію. Йому повезло — улаштувався кухарем у заможній родині. От уже рік він не бачив свою молоду дружину з маленьким Сином і часто дістає зі скриньки картку, де зняті все разом у рідному селі. Вечорами він дивиться подовгу на глянсовий картон і мріє про той день, коли нагромадить побільше грошей і повернеться назад у село Куанча в підніжжя Гімалаїв..

 

« Пред.		След. »