Учотирьох ми всідаємося на широкому хоудахе — сідлі з балдахіном. Погонич розташовується на шиї слона-гіганта. Справа відбувається в національному парку імені Джима Корбетта, одному з найбільших в Індії заповідників

Ще при вході в парк побачили табличку: «Ви в'їжджаєте сюди на свій власний ризик». Спочатку вона здалася зайвої: парк виглядав таким доглянутим — із широкими алеями, укоченими автомашинами, з миролюбними карликовими оленями, там і сям скакають через дорогу. Однак помічник доглядача заповідника Арси Нотиал попередив, що в Корбетт-парке водяться тигри, леопарди, слони, кабани, мавпи, крокодили, змії...

Арси Нотиал стрункий і легкий, одягнений він у спортивний светр великого в'язання, на ногах черевики на товстій підошві. У заповіднику полювання, звичайно, заборонена, але в руках його рушниця. Адже ми зібралися в джунглі. А джунглі не терплять легкодумства й самовпевненості. Уже хто-хто, а він, Арси Нотиал, знає це із власного досвіду...

— Один раз зштовхнувся з гімалайським ведмедем,— розповідає Нотиал.— Він ішов на мене... Я остовпів, не було сил рушити. Ведмідь зупинився, почекав якийсь час — і раптом повернув у хащу. Я був урятований...

Поки слона годують перед багатогодинною прогулянкою, Арси Нотиал розповідає про своє неспокійне господарство:

— Тигрів у нас — 84, диких слонів—120 і величезна кількість усяких інших тварин. За всіма ними треба постійно спостерігати, оберігати й строго враховувати. А територія не мала — 525,8 квадратного кілометра. Тут і озера, і гірські ріки

До речі, перепис диких тварин — справа досить важке, але в заповіднику цим займаються кожний рік

— Площа всього парку розбивається на невеликі ділянки — біля шести квадратних кілометрів. Так менше помилок трапляється при підрахунку,— продовжує Нотиал.— Заміримо сліди, якщо потрібно, робимо зліпки. Потім зарівнюємо старі відбитки, щоб не поплутати їх з новими. Тоді той самий звір не буде врахований двічі. Помилок при цьому буде менше.

У переписі беруть участь майже всі працівники заповідника. Арси Нотиал поскаржився, що величезний Корбетт-парк обслуговує досить скромний штат співробітників. Але серед них люди унікальних професій

Наприклад, погоничі слонів, які знають характери цих розумних тварин і вміло управляють ними

Або провідники, які слідами й залишкам їжі на звіриних тропах читають книгу життя джунглів. Всі ці люди люблять природу й свою справу. У їхньому житті вдалині від селищ є досить відчутні труднощі. Довгі місяці вони перебувають удалині від родин, у Корбетт-парке немає магазинів, лікарень

Коли починається сезон дощів і розливаються ріки, заповідник відрізаний від зовнішнього миру. Не працює зв'язок, пошта. А плата за нелегку й зв'язану часом з ризиком для життя роботу — невелика. Тому й залишаються тут люди, що, як говориться, знайшли справу свого життя

— А ви, ви знайшли свою справу? — запитуємо Нотиала.

Він збентежений:

— До життя в заповіднику, у природних умовах природи, звикаєш і вже не представляєш інший. Я, наприклад, просто не можу довго перебувати в місті. Та і як вони без нас — гори, тварини, джунглі...

Порасспросить би ще Арси Нотиала, але нарешті слон поснідав, час рушати в шлях. Наступає година, коли дикі звірі виходять кводопоям.

От у десятку метрів від нас безшумно, тінню прослизнув у чагарнику тигр

Дивовижного розцвічення птаха — сизоворонка-роллер, як синя блискавка, жовтуваті иволги-ориоли, хохлатые дрозды-бульбули мигочуть у галузях. Казкової краси метелика кружляють перед самою особою

От індійський плямистий олень-аксис лякливо здригнувся й зник у хащі. Коли ліс рідіє, зустрічаємо череди індійських бизонов-гауров, зебу й антилоп

Вознесенные чи ледве не на висоту другого поверху, ми бачимо джунглі зі спини тварини, зверху, а не як звичайно, з рівня людського росту. Поїздка на товстошкірому «таксі» дає й ще одну перевагу: дикі звірі, видно, побоюються слона менше, ніж пішу людину або машини, і підпускають його досить близько.

Вражає спритність і навіть граціозність, з якої слон пробирається через зарості. Він відсуває хоботом великі галузі або притискає їхньою ногою до землі, щоб не хльоснуло по сидячим на ньому людям. Ми зберігаємо мовчання, щоб не порушити спокій кипучого лісового миру. Чітко чутні лише тріск гілок, спів птахів, так шум гірської річки, з берега якої плюхаються у воду тільки що що дрімали крокодили... В Індії існує 80—100 тисяч видів різних тварин. Але до теперішнього часу деякі майже повністю винищені, число інших катастрофічно зменшується. Фахівці думають, наприклад, що зараз у країні біля трьох тисяч тигрів, а піввіку назад їх було 30—40 тисяч. Тому в республіці приділяють усе більшу увагу охороні рослинного й тваринного миру. Існують Зоологічна й Ботанічна служби з філіями в штатах, національні заповідники, такі, як всесвітньо відомий пташиний заповідник Кеоладео Гхана, заповідники Ведантангал, Раджаджи, національний парк Тхеккади й інших. У них природа зберігається в тім виді, який вона була й сто й двісті років тому. Щоб і через сто й двісті років змогли люди побачити, як прекрасна їхня земля, як різноманітний і гарний мир тварин, що населяють її,

И один з тих, хто зберігає й оберігає цей мир, наш знайомий Арси Нотиал.