Ми приїхали в Угорщину всього на тиждень, і тому щоранку починалося в нас дуже рано. У той день у програмі була тема — екскурсія по місцях, пов'язаним з ім'ям Леніна. Від пам'ятника Володимирові Іллічеві перед будинком ради профспілок ми проїхали по Ленин-керуту — однієї із центральних вулиць угорської столиці. А потім Эва Тамаш, наш екскурсовод, сказала:
— Зараз їдемо в Мишкольц на один з найстарших у країні металургійних комбінатів. Він теж має ім'я Леніна
— У Мишкольц? — Ми уткнулись у карту. — Це ж самий північний схід країни
— Усього кілька годин шляху, — заспокоїла нас Эва.

Дорога довго стелилася по рівнині. М'яка угорська зима тільки починалася, і поля зеленіли, обрій ховався в димку. Набігав туман, але й у ньому вгадувалися шапки дерев і геометрія виноградників. Цей район Угорщини славиться своїми фруктами — саме звідси йдуть у нашу країну яскраво-червоні яблука «джометан».

Геделле, Хатван, Дьендьеш, Фюзе-шабонь — назви городків і сіл звучали в ритмі чардашу. Рівнина всхолмилась відрогами гір Матра. А от з'явилися лісисті пологі гори Бюкк.

Розташувався Мишкольц разом із притуленим до нього Диошдьером у вузької, що тягнеться на багато кілометрів долині річечки Синва. Центр цього другого по величині міста Угорщини, затиснутий відрогами, — не що інше, як одна багатокілометрова вулиця. І тільки на сході місто розвертає плечі. Тут і розмістилася його індустрія — машинобудівний і цементний заводи, текстильна фабрика, Диошдьерский металургійний комбінат. І Мишкольский металургійний комбінат імені В. И. Леніна

Ще в XVIII столітті задимилася в Мишкольце перша піч. Поставив її ковальський майстер Фазол, розраховуючи на місцеві ресурси. Тут, у підніжжя гір Бюкк, росли густі ліси, і недоліку в паливі — деревному куті — спочатку не було. З давніх часів відомі були тут і невеликі родовища залізної руди, а в горах — покладу бурого вугілля. Виробництво Фазола розросталося. От уже з'явилися майстерні по обробці заліза, а потім і перші металургійні мануфактури. Сьогодні кожний такий «комбінат» і зрівняти не можна із сучасним металургійним заводом. Але саме з них починалася чорна металургія Вмишкольце.

До кінця минулого століття на тому самому заводі й робили й обробляли метал. Але технічний прогрес зажадав диференціації виробництва — так у Мишкольце виникли нові підприємства по обробці чавуну й стали. Тоді ж почав складатися індустріальне обличчя міста. Після 1944 року тут розширили виробничі цехи, обновили встаткування

Кілька невеликих цехів перетворилися тепер у найбільший в Угорщині металургійний комбінат. Зараз він дає біля третини металу країни

Питань до Эве в нас було цілком достатньо — хоч вона й не металург, але раз вуж екскурсовод, повинна всі знати. На якій сировині працює комбінат? Що дають родовища самої Угорщини, а що вона одержує з інших країн? Як співробітничає Угорщина з Радянським Союзом?..

И Эва, здається, знала всі
— Невеликому виробництву майстра Фазола, — продовжувала вона, — могло вистачати місцевого вугілля й руди. Але Угорщина взагалі ж небагата металургійною сировиною. Сьогодні нам доводиться імпортувати більше половини палива, сировини й енергії. Руду майже повністю одержуємо з Радянського Союзу. Бачите цю залізничну лінію — це під'їзні колії, по них руда надходить на комбінат. Вугілля ми одержуємо зі СРСР, Чехословаччини й Польщі. Але й ми в боргу не залишаємося. Угорщина дає в обмін глинозем, алюмінієвий і сталевий прокат. У співробітництві з Радянським Союзом будують у нас кілька промислових об'єктів. Тільки за минулу п'ятирічку за допомогою СРСР в Угорщині уведено в експлуатацію двадцять п'ять промислових підприємств і цехів

Тут неподалік, до півдня від Мишкольца, є місто — один з нових центрів нашої хімічної промисловості. Він з'єднаний продуктопроводом із західноукраїнським містом Калушем. У Калуш із Угорщини йде пропиляна й этилен, там сировина перетворюється в синтетичні вироби, і частина цих виробів вертається ВВНР.

Місто, про яке я розповідаю, молодий, але в нього велике майбутнє. Уже зараз через нього проходить нафтопровід «Дружба». Недавно побудована лінія газопроводу «Братерство». Місто цей на березі Тиси називається Ленинварош — місто Леніна