Хочете поохотиться на леви? Тоді збирайтеся на прогулянку по місту с... фотоапаратом

У Львові — леви всюди. З каменю й металу, більше й малі, добро лукавий^-лукаві-задушливо-лукаві й злісні, що ричать, сплячі й навіть усміхнені. Найчастіше вони попарно прикрашають під'їзди, стародавні особняки, палаци. І в кожного з них своя історія

Із Замкової гори, увінчаної ажурними переплетеннями телевізійної вежі, відкривається панорама семивекового Львова, і здається, що простирається він до обрію. Раптом десь удалині блиснув на маківці церкви сонячний промінь, відбився від черепичних дахів веж і потонув у глибині алей... «Данило созда його й церкви постави й украси їхніми різними красами» — так у Галицько-Волинському літописі відзначений факт створення міста давньоруським князем Данилом Галицким. А назвав князь нове місто на честь сина свого й спадкоємця — Лева. З тих пор зображення звіра стає гербом міста, символом його мужності, відваги й військової доблесті

...З невеликого грота на горі визирає голова хижака, немов він підкрадається до оглядової площадки. Цей лев — патріарх. Який грізний вид має його вискалена паща! Придивившись повнимательнее, можна прочитати на цоколі напівстерту латинь: «Leo semper cigilat» — «лев завжди пильний».

Багато подій проходили перед цим левом: колись він стояв на площі, в адміністративному й торговому центрі міста. А історія Львова пам'ятає турецьких і шведських завойовників, відважних запорізьких козаків Богдана Хмельницького, революційну демонстрацію безробітних 1936 року, мужність радянських солдатів у роки Великої Вітчизняної війни...

Спускаючись із гори, як би поринаємо в глибину століть. Бродячи вузькими звивистими вуличками, де сусідять зарозуміла готика й витончений ренесанс, кучеряве барокко й лапідарний конструктивізм, виходимо до Рынковой площі. Тут на консолях балкона одного з будинків нас зустрічають увінчані лавровими вінками добродушні вусані з левиними торсами. А над порталом іншого будинку, на тій же площі, от уже майже чотири століття бодрствует крилатий лев євангеліста Марка — стародавній герб Венеції. Під його лапою розкрита книга й дата: 1600. Як повідомляють документи, будинок належав венеціанському консулові Антонио ди Массари. Поруч на консолях — леви всміхнені...

Немов задумалися про щось величезні гранітні звірі в порохової вежі. Їх важкі, у великих завитках густої гриви голови мирно вляглися на передні лабети. Вони не сторожать, а, немов позевывая, відпочивають, байдужі до всього навколишньому

Ціле левине сімейство охоче позує перед об'єктивами на древній Російській вулиці...

Ми зупиняємося у двох геральдичних статуй левів, що розташувалися в будинку міськради. Ці спритні й сильні звірі з'явилися вже в наші дні. Вони дивляться на перехожих мирно й дружелюбно...

Тут ми й закінчуємо своє полювання. І якщо вона зайняла в нас лише один день, то дослідникам потрібні багато років, щоб виявити, вивчити й описати дорогоцінні прикмети різних сторіч. Цю кропітку роботу ведуть разом з державним історико-архітектурним заповідником інспекція по охороні пам'ятників історії й культури, численні музеї міста, ентузіасти-краєзнавці. Постановою виконкому міськради визначені заходи щодо збереження художнього оздоблення будинків. Капітальному ремонту тепер обов'язково передує робота комісії, у яку входять мистецтвознавці, архітектори й історики. На кожний будинок заведений науковий паспорт, у якому враховані всі дріб'язки інтер'єра й екстер'єру пам'ятника архітектури

Сьогодні Львів — місце всесоюзного й міжнародного туризму. І фотополювання на старовину не припиняються тут цілий рік