Заснований Конгресом США в 1872 році Йеллоустонский національний парк став першим національним парком у країні. Парк займає майже 900 тис. га й розташований, в основному, на землях штату Вайоминг.

Головні визначні пам'ятки парку - гейзери й Мамонтовы гарячі джерела - змушують стікатися сюди величезну кількість туристів із усього миру. Усього на території парку перебуває більше тисячі гарячих ключів. Іноді, особливо в холодну пору року, будь-яке гаряче джерело можна прийняти за гейзер – над поверхнею води утвориться пара, що швидко піднімається в повітря, що робить ефект фонтануючого гейзера.

 Через ці стовпи пари, що нагадують дим від багаття, індіанці називали ці території "країною води й диму".

Якщо резервуар з водою, що підігріває близьким вулканічним вогнищем, пов'язаний з поверхнею вузьким каналом і выделяющееся тепло не встигає приділятися через малу площу поверхні – утвориться дійсний гейзер.

 Це відбувається в такий спосіб - при температурі, близької до температури кипіння, у резервуарі накопичується усе більше пухирців пари, у якийсь момент їхній обсяг досягає критичного рівня й тоді пари спрямовуються нагору, виштовхуючи перед собою воду.

По своїй грандіозності гейзери Йєллоустону вважаються неперевершеними. Колосальну силу гейзерів важко уявити - деякі з них викидають за один тільки раз близько 5 тисяч тонн води на висоту до 100 метрів. Кожний викид триває кілька секунд, потім стовп води обпадає й гейзер затихає до наступного разу.

У кожного гейзера свій строгий період викидів, по якому можна навіть звіряти годинники, настільки точно діє ця підземна система. Проміжок між виверженнями в різних гейзерів може триває від пари хвилин до декількох років.

На території парку перебуває найвищий у світі діючий гейзер - "Пароплав", що викидає стовп гарячої води на висоту 122 м.

 Ще один відомий гейзер – "Старий служака", що одержав свою назву за те, що період його виверження становить рівно годину. Чудом Йеллоустонского парку називають і гейзер "Экселсиор", незвичайний тим, що утвориться в центрі мальовничого озерця зі скелястими берегами.

 Ще одна визначна пам'ятка парку - Мамонтовы гарячі джерела. Гарячі води, насичені різними хімічними домішками, протягом століть і тисячоріч утворили відкладення складної й різноманітної форми – патьоки, східчасті тераси, піраміди й навіть щось начебто сталактитів, які наводять на думці про печеру, розташованої на поверхні землі.

Найчастіше відкладення мають сніжно-білий, сяючий на сонце кольори, але домішки різних металів можуть надавати їм і жовте або червонувате фарбування.

 По території національного парку проходить гірський хребет, що робить його ландшафти особливо мальовничими. Високий гірський масив перетинають кілька рік, які спадають із його плечей численними водоспадами висотою до ста метрів.

Більшу частину парку займають хвойні ліси, у яких знайшли притулок багато тварин, близькі до вимирання в інших районах.

 Тут можна зустріти чорних ведмедів і гризли, бізонів, лосів і оленів, а також безліч більше дрібних звірів і величезна кількість птахів.