Як не здасться дивним, але, виявившись у Колумбії й перейнявшись особливим почуттям до многим її куточків, одне з найцікавіших міст країни — Картахену— з першого погляду оцінити ми не зуміли. Гуляючи ввечері серед малопривлекательных новобудов, довго не могли зрозуміти, чому це місто називають красивейшим у Латинській Америці й чому ЮНЕСКО взяла його під своє «крило». Іншими словами, Картахена відкрилася нам не відразу…

Картахена завжди була схована від цікавих очей наймогутнішими фортифікаційними спорудженнями. Її жителі, з гордістю розповідаючи про легендарні стіни своєї міцності Сан-Фелиппе, неодмінно скажуть, що, побачивши їх уперше, відомий англійський історик Арнолд Тойнби викликнув: «Саме через Картахены Південна Америка не говорить англійською мовою!» И хоча варіантів цієї фрази існує безліч (цілком можливо, що сказано вона була до або після Тойнби й зовсім по іншому приводі), вона дуже точно відбиває історичну суть — саме Картахена, зробивши нечуваний подвиг, змогла відбити атаку величезної по чисельності англійської ескадри

Картахена-де-Индиас, або Картахена індійська, — таке повна назва цього міста (щоб не плутати з Картахеной іспанської) — була заснована іспанцями в 1533 році на місці невеликого індійського сільця. А оскільки місце це являло собою ідеальний порт, нове місто швидко стало форпостом іспанської корони проти зазіхань інших морських держав, і в першу чергу Англії й Франції

Звідси контролювалися найважливіші торговельні шляхи в Перу й Гранаду, звідси починалися численні загарбницькі експедиції, звідси по водах Карибського моря везли численних рабів. Словом, через Картахену в Іспанію текли потоки золота. А як відомо, де золото, там і пірати. Тому чи ледве не з моменту свого виникнення Картахена піддавалася грабіжницьким набігам. Причепливі історики за час існування міста нарахували 18 його штурмів. Менш причепливі — 14. Тому Картахене, що Визволитель Симон Болівар багато пізніше назвав «героїчним містом», довелося стати містом-міцністю.

Піратські хроніки

Відповідно до переказів першим, ще в 1544 році, на місто напало Роберто Баал — француз фламандського походження. Його до берегів Картахены привів місцевий моряк, що жадав помсти. Але тому що атака збіглася із днем весілля сестри (за іншою версією, племінниці) засновника міста, іспанця Дону Педро де Эредиа, багато хто вирішили, що постріли, що лунали, не що інше, як салют на честь молодят. Коли ж помилка розкрила, було занадто пізно — місто розграбували пірати, яким захоплені врасплох жителі до того ж заплатили чималий викуп

Всі наступні численні зазіхання на Картахену описати просто неможливо, тому ми зупинимося лише на трьох основних, властиво, і що сформували й історію, і образ міста

В 1586 році до Картахене підійшов знаменитий пірат і по сумісництву джентльмен сер Фрэнсис Дрейк. До цього він, уже будучи обласканий англійською королевою, вогнем і мечем пройшовся по многим іспанських володіннях. Картахена ж, як один з опорних пунктів Іспанії в Новому Світлі, була для нього метою більш ніж бажаної. Уява сера Фрэнсиса розбурхували легенди про казкове багатство міста, що не вдалося захопити його кузенові Джонові Хокинсу, благо Дрейк і сам був учасником цього невдалого штурму — тоді, в 1568 році, Картахена відбила атаку англійців. Крім того, його честолюбство тішив той факт, що ще до підходу до картахенским берегів йому вдалося взяти штурмом ще одне іспанське володіння — порт Санто-Доминго, що вважався тоді вдвічі більшим, ніж Картахена.

Треба сказати, що, незважаючи на постійні напади, міські зміцнення були далекі від ідеалу. Одержавши повідомлення про погрозу, що насувається, картахенцы прийнялися спішно зводити зміцнення. Але ні часу, ні сил у них на це не вистачило. Досить сказати, що батарею гармат на березі захищали бочки, наповнені піском. Крім того, влади вибрали невірну тактику захисту, розташувавши 3 були в їхньому розпорядженні корабля усередині гавані. Коштувало судам перекрити дві вузьких протоки, що зв'язують гавань із морем, і результат міг бути жалюгідним для картахенцев.

Фрэнсис Дрейк, що командував переважаючої по чисельності (близько 1 700 чоловік) і набагато більше досвідченим військом, рішуче атакував Картахену як із землі, так і з моря. На суші англійців спочатку зустріли отруєні списи й стріли — древні індійські методи боротьби, а також 300 іспанських аркебуз і 100 пік. Тоді сер Фрэнсис застосував свій улюблений прийом — дочекався ночі й під покривом темряви зломив опір іспанців. Деяким довше пручався й форт Бокерон — після посиленого бомбардування Картахена впала

Переможець зажадав з міста колосальний викуп — 500 тисяч золотих дукатів. Зустрічна пропозиція обмежувалася 25 тисячами. Дрейк і іспанські влади ніяк не могли знайти загальну мову. Крім цього, сера Фрэнсиса вкрай образило обіг «пірат», побачене їм у посланнях іспанського короля. За ті 5 років, як королева зробила його в лицарі, він отвык від подібних епітетів! Словом, серові Фрэнсису довелося затриматися в Картахене… Щоб прискорити переговори, він час від часу те підпалював частини міста, те «випадковим пострілом з гармати» руйнував арки споруджуваного собору. Картахенцы не викликали в нього співчуття, до того ж він розумів, що вони явно чекають допомоги від іспанського флоту. Вирішивши не випробовувати долю, Дрейк покинув Картахену, увезя 107 тисяч дукатів.